Лічилочка

 

один, два, три – гул сирени…

чотири, п'ять, шість – хижий свист….

сім, вісім, дев'ять – вибух….

життя завмерло….

серце  пропустило стук….

десять:

 - як ви?

- живі!

- Слава Богу!

і знову

один, два, три …

і так вже пів весни….

02.04.2022

Де могили ваших пращурів?

 

Де могили ваших пращурів?

Правильно:

десь під Псковом, десь на Брянщині.

То чому ж ви репетуєте,

Що у нас ви своїх рятуєте?

 

Ви прийшли ,

асвабадітєлі,

Щоб звільнити нас від життя?!

А піти слідком нє хотітє лі

Курсом вашого корабля?!

 

Як не знаєте, то допоможемо,

Напрям вкажемо від душі,

Ми на нуль вас усіх помножимо,

Розкидаємо в

 Спориші!

 

Ми насіння дамо вам в кишені,

Щоб хоч соняхами проросли.

Йдуть додому івани скажені

У пакетах або у труні.

02.04.2022

Небо

 

Я вдивляюсь у Небо

Сухими очима,

Сліз немає,

Є відчай,

Є біль, і є лють.

Де ж ти, янголе,

Той, що стоїть за плечима?

Хто вирішує: бути чи не буть?

Я вдивляюсь у Небо,

І бачу не зорі.

Бачу очі дитячі,

Сповнені горя,

Бачу тих, хто ніколи

«мама» не скаже,

Не обійме

І поряд на ліжко не ляже,

Не торкнеться долонькою,

Не посміхнеться

І ніколи додому уже не вернеться.

Я вдивляюсь у Небо,

Я Небо благаю:

Поверни нам той світ,

Де ніхто не вмирає,

Де батьки не хоронять

Своє янголятко,

Де щасливі обличчя

У мами і татка,

Що за ручку ведуть

Своїх донечку й сина.

Де той світ,

Коли разом збереться родина?!

Я вдивляюсь у Небо –

Небо плаче дощами….

01.04.2022