Небо

 

Я вдивляюсь у Небо

Сухими очима,

Сліз немає,

Є відчай,

Є біль, і є лють.

Де ж ти, янголе,

Той, що стоїть за плечима?

Хто вирішує: бути чи не буть?

Я вдивляюсь у Небо,

І бачу не зорі.

Бачу очі дитячі,

Сповнені горя,

Бачу тих, хто ніколи

«мама» не скаже,

Не обійме

І поряд на ліжко не ляже,

Не торкнеться долонькою,

Не посміхнеться

І ніколи додому уже не вернеться.

Я вдивляюсь у Небо,

Я Небо благаю:

Поверни нам той світ,

Де ніхто не вмирає,

Де батьки не хоронять

Своє янголятко,

Де щасливі обличчя

У мами і татка,

Що за ручку ведуть

Своїх донечку й сина.

Де той світ,

Коли разом збереться родина?!

Я вдивляюсь у Небо –

Небо плаче дощами….

01.04.2022