Знов світанок з сирени почався

 

Знов світанок з сирени почався.

Як струна натягнулось повітря,

Ранок вибухом розірвався,

Розкололось небо вістрям.

 

І розпечене сонце вставало,

Небокрай фарбувало криваво.

Німотою мільйони кричали:

Чиясь зірочка янголом стала!!!

 

І тривога давила на мозок,

Страх за рідних розчавлював серце.

У душі вирували грози,

А у намірах дикі смерчі.

 

Там , де страх був, -   впертість гартується.

Там, де відчай був,  -  лють клекотить.

Там, де сльози,   - там мужність воскресла.

« Помстимося!» - над світом летить.

 

Помстимось за зруйновані долі,

За розбомблені села й міста.

Хто у серці несе світло волі,

В кого в серці Вкраїна свята.

 

Будем гнати ординців проклятих,

Будем нищити їх повсякчас.

Ні за що наш народ не здолати,

Не збороть і не скорити  нас.

 

Де один був – двісті підніметься.

Ми, як фенікс, відродимось знову.

Українське ще сонце засвітиться

Стягом нашої перемоги.

24.03.2022