Зацвіла
калюжниця в садку,
Жовта, сонячна
тендітна квітка.
Не зламай
красу її крихку,
Хай милує
око аж до літа.
І не
віриться, що йде війна….
Так дзвенить
тривожна німота….
Он коза на
вигоні пасеться,
Молоденьку підбира
траву.
Якась пташка
через раз озветься,
в'ються
гнізда у чагарнику.
І не
віриться, що йде війна….
Так дзвенить
тривожна німота….
В баби Катрі
клуня похилилась,
На вістрі,
на стрісі є гніздечко.
На гніздо
дивилась і молилась,
Щоб вернулася
сім'я лелеча.
І не
віриться, що йде війна….
Так дзвенить
тривожна німота….
Сонце землю
теплом напуває,
Земля дихає
на повні груди.
Хліборобських
рук земля чекає,
Землі треба
працьовиті люди.
І не
віриться, що йде війна….
Так дзвенить
тривожна німота….
Звук сирени…
і смертельний свист…
Вибух…стовп
вогню … земля роздерта…
Простягнувсь
короткий дуже міст
Між життям і смертю у безсмертя.
26.03.2022
Немає коментарів:
Дописати коментар