Сирена

 Сирена виє, наче хижий звір.

Бринить тривожно лист  у верховині.

Дядько Степан, хоч вір, а хоч не вір,

Тре кабачки надворі своїм свиням.

Гудить сирена, аж дрижить повітря.

І серце в жасі тихо завмирає.

Тітка Оксана вийшла на подвір'я

І потихеньку сухий лист згрібає.

Кричить сирена – очі всі у небо.

І пес із будки скиглить, як дитя.

А селянину є одна потреба -

Городи порать, бо прокинулась земля.

 

19.03.2022.